Метою проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики є стимулювання творчого самовдосконалення учнів, зацікавлення їх у поглибленому вивченні інформатики; виявлення та розвиток обдарованих учнів, сприяння розвитку алгоритмічного мислення у школярів, підвищення інтересу до програмування; формування команди для участі в Міжнародній учнівській олімпіаді з інформатики.
Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1099 від 22.09.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056.
Відповідно до Положення кількість турів ІІІ етапу олімпіади з інформатики визначаються місцевими органами управління освітою разом з оргкомітетами та журі. ІІІ етап олімпіади з інформатики буде проведено у два практичних тури без відбору учасників між турами.
Роботи учасників будуть виконуватись на комп’ютерах та перевірятись на наборах тестів. Виходячи із сучасних тенденцій розвитку олімпіади з інформатики перевірка робіт учасників відбудеться з допомогою автоматизованої системи перевірки, це забезпечить максимальну відкритість і прозорість результатів.
Завдання олімпіади
Завдання олімпіади будуть алгоритмічного характеру, тобто основними результатами роботи учасника має бути програма, що реалізує правильний та ефективний алгоритм, розроблений учасником.
Традиційно запропоновані задачі відповідають такій структурі:
1. Розробити програму, що за вхідним файлом визначеної структури буде отримувати вихідний, згідно з умовами задачі. Задачі саме такого типу найчастіше пропонуються на олімпіадах в останні роки.
2. Розробити програму, що отримуватиме вхідні дані та повідомлятиме про результати їх обробки, інтерактивно взаємодіючи з бібліотекою журі.
Такий підхід зручний тоді, коли необхідно, щоб програма учасника не містила на початку роботи всієї інформації, а отримувала її шляхом звертання до бібліотеки. Наприклад, у такий спосіб можуть бути оформлені задачі-ігри.
3. За відомими вхідними даними отримати результати, що відповідають умові задачі.
У такому випадку необхідно здати не програму, а саме вихідний файл для кожного тесту. Звичайно, задача, що задається певними вхідними файлами настільки важка, що її розв’язок важко знайти без комп’ютера.
Запитання щодо умов завдань
Учасники олімпіади матимуть змогу ставити запитання щодо умов задач впродовж часу їх розв’язання. Якщо за цей час учасники знайдуть помилку або двозначність в умові, тоді до умови можна буде внести поправку та вчасно оголосити про неї усім учасникам.
Запитання, що ставить учасник, повинні передбачати відповідь «Так» або «Ні». Відповіддю журі на запитання, окрім «Так» або «Ні», може бути «Відповідь міститься в умові», якщо умова задачі містить достатньо інформації, щоб учасник міг сам отримати відповідь, уважно перечитавши її, «Некоректне питання», якщо неможна дати однозначну відповідь на питання, або «Не коментую», якщо питання стосується інформації, яку журі не бажає розголошувати, наприклад, методу розв’язання задачі.
Перевірка завдань
Програми-розв’язки перевірятимуться на множині тестів. До кожної задачі існуватимуть набори тестових даних, які б дозволяли розрізнити правильні та неправильні розв’язки, а серед правильних — більш та менш ефективні.
Програму учасника запускатиметься на кожному тесті окремо. Якщо програма видає результат, що задовольняє вимогам задачі, та працює не більше, ніж час, виділений на цей тест, то учаснику нараховуються бали за цей тест. Також тести можуть об’єднуватись в блоки, особливості кожного із блоків вказується в умові.
Оскільки основним критерієм оцінки робіт учасників є правильність та ефективність запропонованих алгоритмів, ненавмисні помилки у форматі введення та виведення або у назвах файлів не будуть суттєво впливати на оцінювання робіт. Для своєчасного виявлення учасниками таких помилок буде надана учасникам можливість надсилати свої розв’язання на перевірку під час туру змагань, або надаватимуться допоміжні програми, за допомогою яких учасники зможуть перевірити правильність назв файлів та формату виводу.
Апаратне та програмне забезпечення
Обидва тури олімпіади буде проведено з використанням комп’ютеризованих робочих місць з операційними системами Windows/Linux. На комп’ютері бде встановлений файловий менеджер (наприклад, The FAR manager, Total Commander, тощо).
Такі ж мови програмування, середовища розробки програм і компілятори будуть використані і на IV-му етапі.
Зауважуємо, що журі не дає гарантії, що всі завдання олімпіади можуть бути розв’язаними з допомогою Java, Pascal і Python на максимальний бал. У випадку коли учень надіслав одне завдання на кількох мовах, буде зарахована найбільш вдала посилка.
Програми, що створюються учасниками повинні відповідати стандарту мов програмування на яких вони написані, повинні використовувати стандартні бібліотеки та не реалізовувати графічний інтерфейс, не використовувати системні ресурси, сторонні файли та бібліотеки, які не передбачені завданням.
На час проведення турів олімпіади буде забезпечено неможливість взаємодії учасників олімпіади з використанням мережних технологій, в тому числі і бездротових.
Користуватися власною літературою, друкованими або рукописними матеріалами, засобами комунікації (Інтернет, мобільні телефони тощо) заборонено.
